Наприкінці квітня (27 – 29.04.2017) цього року у Дюссельдорфі (Німеччина) відбувся 5-й Міжнародний Симпозіум з лікування захворювань грудної залози (“5th International Breast Symposium Düsseldorf 2017″). Знаковим був той факт, що учасниками цього грандіозного заходу були як онкологи, які працюють у сфері онкологічних захворювань грудних залоз, так і пластичні та реконструктивні хірурги.
Загальновідомим є той факт, що злоякісні новоутворення грудних залоз впевнено займають перше місце у структурі всіх онкологічних захворювань жіночого населення. Без сумніву, з кожним роком дедалі ефективнішими є як методики діагностики, так і лікування. Але принципи комплексного підходу до терапії раку грудної залози за останні 50 – 60 років змінилися мало. Лікування раку грудної залози базується на таких основних стовпах, як медикаментозне, хірургічне та променеве лікування. Останніми роками найбільший прорив відбувся, власне, у медикаментозному лікуванні. Дуже розширилися можливості хіміотерапевтичного та гормонального лікування раку грудної залози. Додався великий розділ т. зв. таргетної терапії, або молекулярно-таргетної терапії, яка блокує ріст ракових клітин за допомогою впливу на механізм дії конкретних цільових (англ. – таргетних) молекул, що приймають безпосередню участь у канцерогенезі й рості пухлини, а не просто перешкоджає розмноженню всіх клітин, які швидко діляться (як, наприклад, робить традиційна хіміотерапія.
Стосовно ж хірургічного лікування, то за останні 100 – 150 років основні оперативні принципи лікування раку грудної залози змінилися мало. Перш за все – це радикальне видалення пухлини і лімфовузлів, які стоять на шляху регіонарного відтоку лімфи. Але корінним чином помінялося уявлення про шляхи досягнення хірургічного радикалізму. Від величезних інвалідизуючих операцій типу Урбана, Холстеда (коли видалялася молочна залоза разом із грудними м’язами, парастернальними, під- і надключичними та пахвинними лімфовузлами) до органозбережних мінімальних хірургічних втручань, і далі до реконструкції та пластики – ось шлях, який пройшла хірургія молочної залози за останні десятиліття.
Особисто я прийшов у онкологію не так давно – у 1988-му році. Якщо б у 90-ті роки минулого століття, та й, що там гріха таїти, і на початку другого тисячоліття я б сказав, що при раку грудної залози можливе виконання операції, яка, власне, дозволить зберегти грудь, то, як мінімум, був би підданий нищівній критиці з боку досвідчених колег-онкологів. У ті роки рак грудної залози лікувався «відпрацьованим» шляхом по принципу «one size» (я називаю це принципом т.зв. безрозмірних колготок, які можна надіти на 5-річну дівчинку й на огрядну 120-150-кілограмову тьотю): мастектомія (повне видалення молочної залози) à променева терапія à хіміотерапія à тамоксифен (гормонотерапія). У деяких випадках черговість лікувальних методів могла мінятися, але ніколи не змінювався їх перелік. Лише в останні роки проводиться так званий «індивідуалізований» підхід до лікування раку грудної залози, який часто дозволяє не тільки зберегти молочну залозу, але й уникнути хіміотерапії чи променевої терапії.
Те ж саме відбулося і з принципами хірургічного лікування раку грудної залози. Залежно від клінічних, молекулярних, гістологічних та багатьох інших параметрів пухлини сьогодні вдається не тільки зберегти молочну залозу, а часто зробити її (їх) набагато красивішою, естетичнішою, більш привабливою. Це відбулося завдяки більш глибокому розумінню особливостей розвитку раку молочної залози та, насамперед, досягненням реконструктивної та пластичної хірургії. І тому нічого, крім позитивних емоцій, не викликають такі конференції, як згадана дюсельфдорська, де клінічні онкологи, онкологічні, пластичні та реконструктивні хірурги працюють над шляхами покращення не тільки виживаності, але й естетичними результатами лікування раку грудної залози.
Д.мед.н., професор Готько Євген Степанович,
лікувально-діагностичний онкологічний центр «ЛІРА», м. Ужгород